Самшит вічнозелений: як вирощувати
Buxus sempervirens · самшит
Повільнорослий вічнозелений кущ із південної Європи, Північної Африки й західної Азії з дрібним блискучим листям — класична рослина для стрижених живоплотів, бордюрів і топіарію. Зазвичай 1,5–4,5 м заввишки; дрібні зеленкуваті квіти навесні майже непомітні.

Коротко
| Тип | Кущ |
|---|---|
| Родина | Buxaceae |
| Світло | Півтінь |
| pH ґрунту | 6.8–7.5 |
| Заморозки | витримує легкі заморозки |
| Де росте | Відкритий ґрунт |
Коли садити
Садять саджанцем із розсадника, поки рослина в спокої, — ранньою весною до розпускання бруньок або восени після листопаду.
Догляд
Відкритий ґрунт
| Стадія | Полив | Температура | Підживлення |
|---|---|---|---|
| Ріст | раз на 7 дн. | — | — |
| Цвітіння | раз на 7 дн. | — | — |
| Зимовий спокій | — | — | — |
Поради з вирощування
Світло
Найкраще півтінь або ранкове сонце з тінню після полудня; на повному сонці листя взимку буріє й легше обпікається.
Ґрунт
Добре дренований ґрунт, pH 6,8–7,5; ніколи не садіть там, де застоюється вода. Коріння неглибоке, тож не перекопуйте землю навколо куща.
Догляд
Рясно поливайте раз на тиждень, коли дощів менше 2,5 см, і добре поливайте перед сильними морозами. Тримайте над корінням 5–7 см органічної мульчі. Підживлюйте лише якщо аналіз ґрунту показує потребу, ранньою весною. Щороку проріджуйте зовнішні гілки, щоб світло проникало всередину; стрижіть на початку літа, ніколи до останнього весняного заморозку й не пізніше середини серпня.
Хвороби та шкідники: самшит вічнозелений
Джерела
Цифри звірено з цими джерелами.