Опеньок осінній: як розпізнати й чим обробити

Хвороба

Симптоми

Гілки всихають протягом кількох років або вся рослина раптово гине в спеку й посуху; листки дрібніші й блідіші, осіннє забарвлення приходить рано, а перед загибеллю буває останнє надзвичайно рясне цвітіння чи врожай.
Відгорніть кору біля основи — кремово-біла, тонка як папір плівка грибниці між корою й деревиною з сильним грибним запахом підтверджує діагноз; кора біля основи може тріскатися й виділяти сік.
Чорні або бурі шнури, схожі на корені (ризоморфи), на коренях і в ґрунті, переважно у верхніх 15 см.
Наприкінці літа й восени — купки медово-жовтих грибів біля пнів або над відмерлим корінням; не щороку, і рослини можуть загинути ще до їх появи.

Викорчуйте й знищте (спаліть або вивезіть на сміттєзвалище) уражений пень і якомога більше його коріння — так зникає джерело живлення, з якого гриб поширюється; не компостуйте.
Щоб зупинити поширення, закопайте вертикальний бар'єр зі ставкової плівки чи щільного пластику на глибину 45 см, щоб він виступав на 2–3 см над ґрунтом; регулярне глибоке перекопування теж розриває ризоморфи.
Для цінного ураженого дерева обережно приберіть ґрунт від основи, щоб відкрити кореневу шийку, і тримайте основу стовбура сухою — це може сповільнити гниль.

Довідкова інформація, не гарантія. Читайте й виконуйте етикетку препарату: доза, безпека й скільки днів чекати до збору врожаю.

Там, де є опеньок, не висаджуйте знову дуже сприйнятливі рослини (бирючину, бузок, калину, тую, горіх, форзицію, вейгелу); обирайте ті, що уражаються рідко, — самшит, бамбуки, тис, хеномелес чи лохину.
Уникайте перезволоження й поганого дренажу, не мочіть основу стовбурів дощувачем і не заглиблюйте дерева під час посадки.
Не вносьте під деревні рослини компост із ризоморфами.

Цифри звірено з цими джерелами.